годинуватий

Годинуватий, -а, -е

= годинний Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий. ХС. VII. 417.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годинуватий — -а, -е, діал. Ясний, тихий (про погоду). Великий тлумачний словник сучасної мови