годівниця
годівни́ця
-і, ж.
1》 Спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці і т. ін.
2》 перен., розм. Структура, установа, проект і т. д., що дають змогу заможно жити ледацюгам, неробам, невігласам.
3》 рідко. Жін. до годівник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови