голина

голина́

-и, ж., зах.

Добірне зерно (крім вівса).

Значення в інших словниках

1. голина — голина́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. голина — ГОЛИНА́, и́, ж. 1. Голе місце. Ми ніч тримали оборону, .. Де від вогню і смертних міток Не далина, а голина, І не зозуль, – важких зеніток Перекликається луна (А. Малишко). 2. Очищена від волосяного покриву шкура тварини, яку готують до дублення.  Словник української мови у 20 томах
3. голина — Голина, -ни ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.  Словник української мови Грінченка