голина —
голина́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
голина —
-и, ж., зах. Добірне зерно (крім вівса).
Великий тлумачний словник сучасної мови
голина —
ГОЛИНА́, и́, ж. 1. Голе місце. Ми ніч тримали оборону, .. Де від вогню і смертних міток Не далина, а голина, І не зозуль, – важких зеніток Перекликається луна (А. Малишко). 2. Очищена від волосяного покриву шкура тварини, яку готують до дублення.
Словник української мови у 20 томах