голина

Голина, -ни

ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голина — голина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. голина — -и, ж., зах. Добірне зерно (крім вівса). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голина — ГОЛИНА́, и́, ж. 1. Голе місце. Ми ніч тримали оборону, .. Де від вогню і смертних міток Не далина, а голина, І не зозуль, – важких зеніток Перекликається луна (А. Малишко). 2. Очищена від волосяного покриву шкура тварини, яку готують до дублення. Словник української мови у 20 томах