голина
Голина, -ни
ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голина — голина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- голина — -и, ж., зах. Добірне зерно (крім вівса). Великий тлумачний словник сучасної мови
- голина — ГОЛИНА́, и́, ж. 1. Голе місце. Ми ніч тримали оборону, .. Де від вогню і смертних міток Не далина, а голина, І не зозуль, – важких зеніток Перекликається луна (А. Малишко). 2. Очищена від волосяного покриву шкура тварини, яку готують до дублення. Словник української мови у 20 томах