голина

ГОЛИНА́, и́, ж.

1. Голе місце.

Ми ніч тримали оборону, .. Де від вогню і смертних міток Не далина, а голина, І не зозуль, – важких зеніток Перекликається луна (А. Малишко).

2. Очищена від волосяного покриву шкура тварини, яку готують до дублення.

Дублення захищає голину від розкладання, підвищує її фізичну міцність та водовідштовхувальні властивості (з наук.-техн. літ.).