голий

ГО́ЛИЙ, а, е.

1. Який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину).

Лазять діти у запічку Голодні і голі (Т. Шевченко);

Ввійшла Варвара, важка, спокійна, з червоними, голими по лікоть руками (М. Коцюбинський);

Бачить цар, що під вербою .. Голий парубок сидить, Курить люльку і мовчить (Л. Первомайський);

// у знач. ім. го́лий, лого, ч. Людина, яка не має на собі одягу.

– Тож, хлопче, не поспішай, як голий купатися (О. Бердник);

На соломі покотом лежали козаки і спали .. Були тут і босі, і голі (Д. Мордовець);

* У порівн. Вискочив, як голий з маку (приказка);

// перен. Який не має засобів для існування; бідний.

Хоч голий, та пишний (Номис);

– А що ж ти мені поможеш, коли ти сам голий! (І. Франко);

* Образно. І несподівано так стало чогось жаль .. Голою, обшарпаною, обікраденою здалася мені молодість моя (С. Васильченко);

// у знач. ім. го́лий, лого, ч. Бідна або погано одягнена людина.

[Кобзар:] Спасибі всім щирим душам .. З миру по нитці – голому сорочка (М. Кропивницький);

– Погибель на нашу голову. Оцей сенат хоче підрівняти голого з статечним господарем (М. Стельмах).

2. Нічим не покритий (про предмети).

– Кумові давно б слід вив'язати скатертину; ось дивіться – стіл голий (Панас Мирний);

– Не журись, вашмосць, ти шляхтич, на голій лаві тебе не покладуть, килимами підстелять (А. Чайковський);

Марина Хомівна лежала на голих дошках (А. Хижняк).

3. Який не має волосся, шерсті, листя і т. ін.

Вівці ліниво згинають коліна .. Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитись (М. Коцюбинський);

Могутні пориви північного вітру, налітаючи на голі крони дерев, гойдали їх (А. Шиян);

// Який не має рослинності, не вкритий рослинами.

Рядом з Шевченковою могилою, на північ вверх по Дніпру, стоїть зовсім гола гора, вища од Шевченкової (І. Нечуй-Левицький);

Люта пурга гримить у степу, вовчий вітер виривається з посвистом з-за голих кам'янистих сопок (О. Донченко).

4. перен., розм. Без нічого іншого; сам.

Пані Олімпії бажалося подати гостям замість голого чайку – каву (І. Франко);

– Голе адміністрування не може дати добрих наслідків (К. Гордієнко);

// Без пояснень і підтверджень.

– Я знов, бачите, не можу на голі слова вірити ані вам, ані вашим синам (І. Франко);

Ти спробуй пригадати свою радість чи біль, якому хоч би три роки минуло. І ти нічого не знайдеш у пам'яті, крім голого факту, що це чуття було (В. Підмогильний);

// Неприхований, відвертий.

Проценкові стало аж страшно від такої голої та нічим не прикритої правди (Панас Мирний);

Відібрати в людини сором, позбавити сорому жінку – що ж тоді залишиться? Гола істина для голих людей? (П. Загребельний).

Го́ла приро́да див. приро́да;

Го́ла ша́бля див. ша́бля;

Го́лий меч див. меч;

(1) Го́лий на́голо́ – зовсім голий.

Марина гола наголо Перед будинком танцьовала [танцювала] У парі з матір'ю! (Т. Шевченко);

Го́лі сті́ни див. стіна́.

◇ Аж го́лому по́за па́зухою по́вно див. по́вно;

Ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку див. виска́кувати;

(2) Го́лий, бо́сий і [й] простоволо́сий – дуже бідний, убогий.

Подумала Пріська, погадала: за нею її сирітська доля, – гола, боса й простоволоса, а попереду... нужда та недостачі (Панас Мирний);

(3) Го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й) – дуже бідний.

– Чи гаразд у їх [них] у господі? – Де там! такі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок);

– З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич);

Всміхнулася Килина .. – Хлопець, правда, гарний, Микола Гармаш зветься, з сусіднього хутора, так горенько ж – голий, як турецький святий, а мені треба і гарного, і багатого (М. Лазорський);

Го́лими рука́ми див. рука́;

Голо́дний і го́лий див. голо́дний;

До го́лого ті́ла <�До го́лої ко́сті> див. ті́ло;

Засвіти́ти [го́лим] ті́лом див. засві́чувати¹;

З го́лими (поро́жніми, пусти́ми) рука́ми див. рука́;

[І] бо́сий і го́лий див. бо́сий;

На поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці див. мі́сце;

Про́сто [го́лого] не́ба (на землі́) <�рідко Під відкри́тим (го́лим) не́бом> див. не́бо;

Світи́ти [го́лим (грі́шним, чо́рним)] ті́лом див. світи́ти;

Ходи́ти го́лим (бо́сим) див. ходи́ти;

(4) Як го́лому в те́рну, зі сл. добре, ірон. – уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (добре).

Добре, як голому в терну (прислів'я);

(5) Як го́лому на ву́лицю, зі сл. хочеться, ірон. – уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (хочеться).

Хочеться як голому на вулицю (прислів'я);

Як соро́ка в (на) го́лу кі́стку див. соро́ка.