голий

Голе, аж ребра світяться.

Дуже бідний, не має у що одягнутися.

Голий голого не позива.

Бідний не судиться з бідним.

Голий, як мати народила.

Дуже бідний.

Голий, як пень.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Голий, як пляшка, а гонор, як у ляшка.

Дуже бідний, але має великий гонор.

Голому і на сіні мулько.

Бідний і виспатися не може по-людськи.

З голого, як і з святого, не візьмеш нічого.

У бідного нічого не можна забрати, бо він нічого не має

Голий доїду не боїться.

Нічого не стратить, бо нічого не має.

Голий розбою не боїться.

Значіння, що й попереднє.

Голий, як турецький святий.

Дуже бідний, не має нічогісінько.

Голим задом їжака не вбєш.

Великого й важного діла руками не зробиш, а способом.

Два голі третього не вберуть.

Два слабі третього не оборонять, не захистять.

Доробився, як голий у терню.

Потерпів шкоду.

На голий гачок не йметься щупачок.

Самою обіцянкою не прихилиш нікого до себе.

Не тим наші діди поголіли, що солодко їли й пили.

Наші діди не пропили свого майна, а вороги ограбили їх.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голий — (який без одягу, рослинності) оголений, нагий, (найчастіші? про волосся) лисий// у костюмі Адама і Єви, (голий) як турецький святий. Словник синонімів Полюги
  2. голий — го́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. голий — (який не має на собі одягу) [голий,] як (мов) бубон, зневажл.; голий, як (мов) турецький святий, жарт.; у чому (як) мати [на світ] народила (породила, спородила); у костюмі (в одежі) Адама (Єви, Адама і Єви), жарт. Словник фразеологічних синонімів
  4. голий — Го́лий, перен. 1. Відкритий, неприкритий. Віче в Вашківцях н[ад] Ч[еремошем] відбуло ся минувшоїсуботи під голим небом, при значнім здвизі народа (Б. Українська літературна мова на Буковині
  5. голий — Невбраний, роздягнений, р. нагий; (степ) не порослий, пустельний, безлюдний; (- гору) лисий, оголений; П. бідний; (- правду) неприкрашений, відвертий, чистий; (чай) одним-один, самий <�тільки>, без додатків; голенький, голісінький, голим-голий... Словник синонімів Караванського
  6. голий — -а, -е. 1》 Який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину). || у знач. ім. голий, -лого, ч. Той, хто не має на собі одягу. || перен. Який не має засобів до існування; бідний. || у знач. ім. голий, -лого, ч. Бідна або погано одягнена людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. голий — ГО́ЛИЙ, а, е. 1. Який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину). Лазять діти у запічку Голодні і голі (Т. Шевченко); Ввійшла Варвара, важка, спокійна, з червоними, голими по лікоть руками (М. Коцюбинський); Бачить цар, що під вербою .. Словник української мови у 20 томах
  8. голий — го́лий 1. який не має на собі одягу ◊ го́лий як го ма́ти роди́ла = го́лий як туре́цький святи́й (Франко) ◊ го́лий як туре́цький святи́й про бідну людину (ст)||голий як го мати родила 2. карт. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. голий — аж го́лому по́за па́зухою по́вно. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; нічого. Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр.. присл..). ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Фразеологічний словник української мови
  10. голий — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
  11. голий — Го́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. голий — ГО́ЛИЙ, а, е. 1. Який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину). Лазять діти у запічку Голодні і голі (Шевч., 11, 1953, 120); Ввійшла Варвара, важка, спокійна, з червоними, голими по лікоть руками (Коцюб. Словник української мови в 11 томах