головин

голови́н

-а, -е.

Належний голові (у 3, 4 знач.).

|| Стос. до голови.

Значення в інших словниках

1. головин — ГОЛОВИ́Н, а́, е́. Прикм. до голова́ 3, 4. Дівчина пішла з двору. То була головина наймичка (Панас Мирний); Ніде, як саме в конторі, у її прокурених стінах відчувалася головина всевладність (Б. Харчук); // Належний голові.  Словник української мови у 20 томах
2. Головин — Голови́н прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. головин — ГОЛОВИ́Н, а́, е́. Належний голові (у 3, 4 знач.).; // Стос. до голови. Дівчина пішла з двору. То була головина наймичка (Мирний, II, 1954, 265); Панас Максимович оголосив з свого головиного місця: — Дорогі гості! Під пісню, кажуть, краще працюється і веселіше живеться (Минко, Ясні зорі, 1951, 39).  Словник української мови в 11 томах