голубець

голубе́ць

-бця, ч.

1》 Зменш.-пестл. до голуб 1), 3).

2》 Па в танцях.

3》 див. голубці.

Значення в інших словниках

1. голубець — ГОЛУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до го́луб 1, 3. Голубець гукає, як пари шукає (Номис); Де не взявся сизокрилий голубець (Л. Глібов); Під образами паперові голубці, квітки (Леся Українка); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
2. Голубець — Голубе́ць прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. голубець — Бця, ч., див. голубий.  Словник сучасного українського сленгу
4. голубець — (-бця) ч.; мол., крим.; жарт.-ірон. Гомосексуаліст. БСРЖ, 132; ПСУМС, 18; СЖЗ, 31.  Словник жарґонної лексики української мови
5. голубець — Голубе́ць, -бця́; -бці́, -бці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. голубець — ГОЛУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до го́луб 1, 3. Голубець гукає, як пари шукає (Номис, 1864, № 8858); *У порівн. А Петрик такий біленький, такий вичесаний, гей голубець (Черемш., Тв., 1960, 34); Під образами паперові голубці, квітки (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. голубець — 1. Двосхиле або інше за формою покриття, навіс, що захищав розміщені на фасадах ікони від дощів і снігу. 2. Чотирикутний в плані стовпчик на дорозі або могилі, увінчаний іконою під двосхилим покриттям.  Архітектура і монументальне мистецтво
8. голубець — Голубець, -бця м. 1) ум. отъ голуб. Лучний нині горобець, як завтра голубець. Ном. № 7295. Прилетів голуб з чорної хмари, забив голубця, розлучив з пари. Мет. 107.  Словник української мови Грінченка