Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
голіарди —
голіа́рди (від старофранц. goliard – блазень) бродячі актори (збіглі ченці, мандрівні студенти) 11 – 14 ст. в Німеччині, Франції, Англії, Північній Італії. Складали сатиричні, любовні, застольні пісні, пародії на католицьку церкву і церковників, за що переслідувалися ними. Див. також ваганти.
Словник іншомовних слів Мельничука