голіарди

голіа́рди

(від старофранц. goliard – блазень)

бродячі актори (збіглі ченці, мандрівні студенти) 11 – 14 ст. в Німеччині, Франції, Англії, Північній Італії. Складали сатиричні, любовні, застольні пісні, пародії на католицьку церкву і церковників, за що переслідувалися ними. Див. також ваганти.