Великий тлумачний словник сучасної мови

гонитися

гони́тися

див. гнатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гонитися — гони́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. гонитися — ГОНИ́ТИСЯ див. гна́тися.  Словник української мови у 20 томах
  3. гонитися — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого, що (намагаючись наздогнати, захопити тощо); ГНА́ТИСЯ, ГОНИ́ТИСЯ за ким, чим (стрімко); ГАНЯ́ТИСЯ за ким, чим (в різних напрямках, не раз). Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О.  Словник синонімів української мови
  4. гонитися — ГОНИ́ТИСЯ див. гна́тися.  Словник української мови в 11 томах
  5. гонитися — Гони́тися, -ню́ся, -нишся гл. 1) = гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. Мкр. Н. 47. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. Зміев. у. 3) Имѣть случку. Kolb. І. 65. 4) — з розумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що робити. Вх. Зн. 11.  Словник української мови Грінченка