Значення в інших словниках
-
гонорство —
гоно́рство іменник середнього роду самолюбство рідко
Орфографічний словник української мови
-
гонорство —
ГОНО́РСТВО, а, с., заст. Гонористість. Краса людини – в її гордості. Ні, не в тупому гонорстві, не в сліпій запишеності власною персоною (Є. Куртяк).
Словник української мови у 20 томах
-
гонорство —
ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
гонорство —
ГОНО́РСТВО, а, с., заст. Самолюбство. Ляхи з лукавства та гонорства зведуться на нивіть [невідь] що (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
гонорство —
Гонорство, -ва с. Самолюбів. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що. Стор. МПр. 46.
Словник української мови Грінченка