гоночний

го́ночний

-а, -е.

Признач. для гонок; перегоновий.

Значення в інших словниках

1. гоночний — го́ночний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гоночний — ГО́НОЧНИЙ, а, е. Признач. для гонок (у 2 знач.); перегоновий. Згодом я сам сконструюю автомотор і зроблю собі гоночну автомашину! (Іван Ле); Гоночний човен .. легко відплив від пристані (В.  Словник української мови у 20 томах
3. гоночний — ГО́НОЧНИЙ, а, е. Признач. для гонок; перегоновий. Гоночний човен водної станції клубу «Юних піонерів» легко відплив від пристані (Собко, Скеля.., 1961, 127).  Словник української мови в 11 томах