гоночний

ГО́НОЧНИЙ, а, е.

Признач. для гонок (у 2 знач.); перегоновий.

Згодом я сам сконструюю автомотор і зроблю собі гоночну автомашину! (Іван Ле);

Гоночний човен .. легко відплив від пристані (В. Собко);

Завдяки ентузіазму і наполегливості президента Київського автомотоклубу Сергія Маліка жінки, які прагнуть випробувати себе на гоночній трасі, отримали можливість зробити це в спеціальному змаганні – “Великому жіночому ралі” (з газ.);

Гоночний велосипед.

Значення в інших словниках

1. гоночний — го́ночний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гоночний — -а, -е. Признач. для гонок; перегоновий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гоночний — ГО́НОЧНИЙ, а, е. Признач. для гонок; перегоновий. Гоночний човен водної станції клубу «Юних піонерів» легко відплив від пристані (Собко, Скеля.., 1961, 127).  Словник української мови в 11 томах