гоночний
ГО́НОЧНИЙ, а, е.
Признач. для гонок (у 2 знач.); перегоновий.
Згодом я сам сконструюю автомотор і зроблю собі гоночну автомашину! (Іван Ле);
Гоночний човен .. легко відплив від пристані (В. Собко);
Завдяки ентузіазму і наполегливості президента Київського автомотоклубу Сергія Маліка жінки, які прагнуть випробувати себе на гоночній трасі, отримали можливість зробити це в спеціальному змаганні – “Великому жіночому ралі” (з газ.);
Гоночний велосипед.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гоночний — го́ночний прикметник Орфографічний словник української мови
- гоночний — -а, -е. Признач. для гонок; перегоновий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гоночний — ГО́НОЧНИЙ, а, е. Признач. для гонок; перегоновий. Гоночний човен водної станції клубу «Юних піонерів» легко відплив від пристані (Собко, Скеля.., 1961, 127). Словник української мови в 11 томах