1. Словник української мови в 11 томах

гоночний

ГО́НОЧНИЙ, а, е. Признач. для гонок; перегоновий.

Гоночний човен водної станції клубу «Юних піонерів» легко відплив від пристані (Собко, Скеля.., 1961, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоночний — го́ночний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гоночний — -а, -е. Признач. для гонок; перегоновий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гоночний — ГО́НОЧНИЙ, а, е. Признач. для гонок (у 2 знач.); перегоновий. Згодом я сам сконструюю автомотор і зроблю собі гоночну автомашину! (Іван Ле); Гоночний човен .. легко відплив від пристані (В. Словник української мови у 20 томах