гонтар

ГОНТА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє гонг (гонту).

— Ти виростав у лісах між гонтарями (Фр., III, 1950, 18);

Лісоруби складали в стоси останні вогкі від соку кряжі, гонтарі досортовували шпунтовану гонту (Стельмах, Хліб.., 1959, 408);