гонтар

Ремісник, що виробляє гонти [III]

— робітник, що виробляє гонти [VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонтар — -я, ч. Майстер, що виготовляє гонт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гонтар — ГОНТА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє гонг (гонту). — Ти виростав у лісах між гонтарями (Фр., III, 1950, 18); Лісоруби складали в стоси останні вогкі від соку кряжі, гонтарі досортовували шпунтовану гонту (Стельмах, Хліб.., 1959, 408); // Той, хто покриває дах гонтом (гонтою). Словник української мови в 11 томах