1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гонтар

го́нтар

-я, ч.

Майстер, що виготовляє гонт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонтар — Ремісник, що виробляє гонти [III] — робітник, що виробляє гонти [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. гонтар — ГОНТА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє гонг (гонту). — Ти виростав у лісах між гонтарями (Фр., III, 1950, 18); Лісоруби складали в стоси останні вогкі від соку кряжі, гонтарі досортовували шпунтовану гонту (Стельмах, Хліб.., 1959, 408); // Той, хто покриває дах гонтом (гонтою). Словник української мови в 11 томах