гонча

го́нча

-ої, ж.

Те саме, що гончак.

Значення в інших словниках

1. гонча — го́нча іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гонча — ГОНЧА́К (мисливський собака), ГО́НЧИЙ, ГО́НЧА, ДО́ЙДА заст. Треба вам знати, що звір, — коли його піднімуть і поженуть гончаки, — робить коло: і заєць, і лисиця, і вовк (Остап Вишня); Тільки що вони поховались, як зашамкотіли кругом землянки гончі...  Словник синонімів української мови