горб
-а, ч.
1》 Невелике округле підвищення на площині; бугор, пагорок.
2》 Випуклість на спині, на грудях людини, що утворюється внаслідок викривлення хребта або грудної клітки.
|| Жирові відкладення у вигляді наростів на спині у верблюда і деяких інших тварин.
|| перен., розм. Спина.
3》 у знач. присл. горбом. У вигляді бугра; випукло; утворюючи бугор.
Своїм горбом — тяжкою працею, неабиякими зусиллями.
Великий тлумачний словник сучасної української мови