городній

горо́дній

-я, -є.

Прикм. до город.

|| Який вирощується на городі.

Значення в інших словниках

1. городній — ГОРО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до горо́д. Наче мак червоний, Майнула хустка між городніх меж (М. Рильський); Запитала [Вірунька], як їм завод, і дідусь Юхим з городньої бригади поділився враженням без утайки! – Оце хоч перед смертю пекло побачив (О.  Словник української мови у 20 томах
2. Городній — Горо́дній прізвище  Орфографічний словник української мови
3. городній — ОВОЧІВНИ́ЦЬКИЙ (який пов'язаний з вирощуванням овочів), ГОРОДНИЦЬКИЙ, ГОРОДНІЙ, ОГОРОДНИЦЬКИЙ розм. В овочівницьких господарствах Київщини настала пора масового дозрівання помідорів (з газети)...  Словник синонімів української мови
4. городній — Горо́дній, -ня, -нє; -ні, -ніх  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. городній — ГОРО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до горо́д. Бригад у колгоспі п’ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня, І, 1956, 365); // Який вирощується на городі.  Словник української мови в 11 томах