Значення в інших словниках
-
городянин —
(мешканець міста) міщанин, розм. міщух.
Словник синонімів Полюги
-
городянин —
городя́нин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
городянин —
Міщак, (вона) міщачка, (воно) міщеня
Словник чужослів Павло Штепа
-
городянин —
ГОРОДЯ́НИН, а, ч. Житель міста. Баштан в його [у нього] великий, славний – людей повно раз у раз – і городян, і селян (Марко Вовчок); Почалася вже осінь, накрапали часом дощі, і городяни кинули ходити в цей сад, що розрісся аж на краю города (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
городянин —
див. житель
Словник синонімів Вусика
-
городянин —
ГОРОДЯ́НИН (мешканець міста), МІСЬКИ́Й, МІЩА́НИН, МІСТЯ́НИН. Весною, коли в Києві цвітуть каштани, веселий гомін різноголосого натовпу городян не змовкає до самої ночі (О.
Словник синонімів української мови
-
городянин —
Городя́нин, -на; -дя́ни, -дя́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
городянин —
ГОРОДЯ́НИН, а, ч., рідко. Житель міста. Баштан в його великий, славний — людей повно раз у раз — і городян і селян (Вовчок, І, 1955, 309); Місто жило вихідним днем.. Городяни лишали місто, а на їх місце приходили люди з околишніх сіл, запруджуючи вулиці, площі (Томч., Готель.., 1960, 235).
Словник української мови в 11 томах
-
городянин —
Городянин, -на м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Словник української мови Грінченка