городільник городі́льник -а, ч., діал. Той, хто городить тини. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках городільник — Городі́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.) городільник — Городільник, -ка м. Дѣлающій плетни. Левч. 135. Словник української мови Грінченка