1. Великий тлумачний словник сучасної мови

городільник

городі́льник

-а, ч., діал.

Той, хто городить тини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. городільник — Городі́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. городільник — Городільник, -ка м. Дѣлающій плетни. Левч. 135. Словник української мови Грінченка