городільник

Городі́льник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. городільник — -а, ч., діал. Той, хто городить тини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. городільник — Городільник, -ка м. Дѣлающій плетни. Левч. 135. Словник української мови Грінченка