городільник

Городільник, -ка

м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. городільник — -а, ч., діал. Той, хто городить тини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. городільник — Городі́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)