Великий тлумачний словник сучасної мови

горьований

горьо́ваний

-а, -е.

Сповнений горя, біди; гіркий.

|| Здобутий тяжкою працею; вистражданий.

|| Який горював або горює.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. горьований — горьо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. горьований — ГОРЬО́ВАНИЙ, а, е. Сповнений горя, біди; гіркий. Гриця майже щоліта наймали пастушком чи погоничем до заможних дядьків. Горьоване наймитське життя! (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. горьований — ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. горьований — Горьо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. горьований — ГОРЬО́ВАНИЙ, а, е. Сповнений горя, біди; гіркий. Гриця майже щоліта наймали пастушком чи погоничем до заможних дядьків. Горьоване наймитське життя! (Добр., Ол. солдатики, 1961, 34); Вона зараз кінчає своє горьоване навчання (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах