гостроокий

гостроо́кий

-а, -е.

1》 Те саме, що гострозорий.

2》 Із жвавими очима, з гострим швидким поглядом.

Значення в інших словниках

1. гостроокий — гостроо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостроокий — ГОСТРОО́КИЙ, а, е. 1. Те саме, що гострозо́рий. Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, – бачить вона кроків на сто (Остап Вишня); Щек ловив звіра, бо був гострооким стрільцем (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах
3. гостроокий — див. гострозорий  Словник синонімів Вусика
4. гостроокий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П.  Словник синонімів української мови
5. гостроокий — ГОСТРОО́КИЙ, а, е. 1. Те саме, що гострозо́рий. Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Вишня, II, 1956, 178).  Словник української мови в 11 томах