гостроокий

ГОСТРОО́КИЙ, а, е.

1. Те саме, що гострозо́рий.

Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, – бачить вона кроків на сто (Остап Вишня);

Щек ловив звіра, бо був гострооким стрільцем (І. Білик).

2. Із жвавими очима, з гострим швидким поглядом.

В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці (М. Рильський);

Володька стояв серед піонерів і шептав сусідці своїй, русокосій і гостроокій дівчинці (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. гостроокий — гостроо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостроокий — -а, -е. 1》 Те саме, що гострозорий. 2》 Із жвавими очима, з гострим швидким поглядом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостроокий — див. гострозорий  Словник синонімів Вусика
4. гостроокий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П.  Словник синонімів української мови
5. гостроокий — ГОСТРОО́КИЙ, а, е. 1. Те саме, що гострозо́рий. Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Вишня, II, 1956, 178).  Словник української мови в 11 томах