1. Словник української мови у 20 томах

гостроокий

ГОСТРОО́КИЙ, а, е.

1. Те саме, що гострозо́рий.

Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, – бачить вона кроків на сто (Остап Вишня);

Щек ловив звіра, бо був гострооким стрільцем (І. Білик).

2. Із жвавими очима, з гострим швидким поглядом.

В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці (М. Рильський);

Володька стояв серед піонерів і шептав сусідці своїй, русокосій і гостроокій дівчинці (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостроокий — гостроо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гостроокий — -а, -е. 1》 Те саме, що гострозорий. 2》 Із жвавими очима, з гострим швидким поглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостроокий — див. гострозорий Словник синонімів Вусика
  4. гостроокий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Словник синонімів української мови
  5. гостроокий — ГОСТРОО́КИЙ, а, е. 1. Те саме, що гострозо́рий. Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Вишня, II, 1956, 178). Словник української мови в 11 томах