1. Орфографічний словник української мови

гостроокий

гостроо́кий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостроокий — -а, -е. 1》 Те саме, що гострозорий. 2》 Із жвавими очима, з гострим швидким поглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гостроокий — ГОСТРОО́КИЙ, а, е. 1. Те саме, що гострозо́рий. Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, – бачить вона кроків на сто (Остап Вишня); Щек ловив звіра, бо був гострооким стрільцем (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
  3. гостроокий — див. гострозорий Словник синонімів Вусика
  4. гостроокий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Словник синонімів української мови
  5. гостроокий — ГОСТРОО́КИЙ, а, е. 1. Те саме, що гострозо́рий. Бачите, в чім річ: гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Вишня, II, 1956, 178). Словник української мови в 11 томах