гостропахучий

ГОСТРОПАХУ́ЧИЙ, а, е.

Який має гострий запах.

За слив'янкою наповнював [дідусь Онопрій] чарки грушівкою, калганівкою, малинівкою, а по всьому – гостропахучим, п'янким медом (В. Малик);

При виробництві варених ковбас вищого сорту відповідно до рецептури не повинні використовуватися гостропахучі добавки (з навч. літ.).