Значення в інших словниках
-
гранатник —
грана́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гранатник —
ГРАНА́ТНИК, а, ч. Те саме, що грана́т¹ 1. У шкірці плодів і гілок гранатника, його корінні містяться дубильні речовини, які виявляють протизапальну, протимікробну, в'яжучу, антиоксидантну дію (із журн.); У ботанічному саду поруч із лимонами ростуть гранатники (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
гранатник —
грана́тник, грана́т (від лат. granatus – зернистий) рід деревних або кущових рослин родини гранатникових. Дереза або кущі. Поширені переважної Середній та Південній Азії. Культивують у субтропічних районах. Плоди (велика багатонасінна ягода) споживають свіжими й переробленими.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гранатник —
Вічнозелений кущ або дерево родини гранатових, плодова культура; вирощують у Малій Азії, на Балканському півостр., у країнах Середземномор'я; лискуче, морозотривке листя, пурпурові квіти; плоди завбільшки з яблуко, дещо кислуваті, їстівні, наз.
Універсальний словник-енциклопедія