гранітник

грані́тник

-а, ч.

Робітник, який видобуває чи обробляє граніт.

Значення в інших словниках

1. гранітник — грані́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гранітник — ГРАНІ́ТНИК, а, ч. Робітник, що видобуває або обробляє граніт. Виконувати відповідальне завдання доручили найдосвідченішим гранітникам, які за короткий час обтесали і відполірували перші сотні квадратних метрів рожевого граніту (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. гранітник — ГРАНІ́ТНИК, а, чол. Робітник, що видобуває чи обробляє граніт. Виконувати відповідальне завдання доручили найдосвідченішим гранітникам. За короткий час вони обтесали і відполірували перші сотні квадратних метрів рожевого граніту (Радянська Україна, 15.  Словник української мови в 11 томах