Значення в інших словниках
-
графиня —
графи́ня іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
графиня —
ГРАФИ́НЯ, і, ж. Дружина графа. То синок був литовської Гордої графині (Т. Шевченко); Дід Мусій пізнав графиню, скочив з воза, скинув шапку, вклонився (Н. Рибак); – Буваю на балах i на прийомах, бо я графиня, а Олекса граф (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах
-
графиня —
Графи́ня, -ні, -нею, -фи́не! -фи́ні, -фи́нь, -фи́ням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
графиня —
ГРАФИ́НЯ, і, ж. Дружина або дочка графа. То синок був литовської Гордої графині (Шевч., II, 1953, 157); Дід Мусій пізнав графиню, скочив з воза, скинув шапку, вклонився (Рибак, Помилка.., 1956, 79).
Словник української мови в 11 томах