графиня

ГРАФИ́НЯ, і, ж.

Дружина графа.

То синок був литовської Гордої графині (Т. Шевченко);

Дід Мусій пізнав графиню, скочив з воза, скинув шапку, вклонився (Н. Рибак);

– Буваю на балах i на прийомах, бо я графиня, а Олекса граф (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. графиня — графи́ня іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. графиня — -і, ж. Дружина або дочка графа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. графиня — Графи́ня, -ні, -нею, -фи́не! -фи́ні, -фи́нь, -фи́ням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. графиня — ГРАФИ́НЯ, і, ж. Дружина або дочка графа. То синок був литовської Гордої графині (Шевч., II, 1953, 157); Дід Мусій пізнав графиню, скочив з воза, скинув шапку, вклонився (Рибак, Помилка.., 1956, 79).  Словник української мови в 11 томах