1. Словник української мови у 20 томах

графиня

ГРАФИ́НЯ, і, ж.

Дружина графа.

То синок був литовської Гордої графині (Т. Шевченко);

Дід Мусій пізнав графиню, скочив з воза, скинув шапку, вклонився (Н. Рибак);

– Буваю на балах i на прийомах, бо я графиня, а Олекса граф (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графиня — графи́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. графиня — -і, ж. Дружина або дочка графа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графиня — Графи́ня, -ні, -нею, -фи́не! -фи́ні, -фи́нь, -фи́ням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. графиня — ГРАФИ́НЯ, і, ж. Дружина або дочка графа. То синок був литовської Гордої графині (Шевч., II, 1953, 157); Дід Мусій пізнав графиню, скочив з воза, скинув шапку, вклонився (Рибак, Помилка.., 1956, 79). Словник української мови в 11 томах