1. Словник української мови у 20 томах

графинчик

ГРАФИ́НЧИК, а, ч.

Зменш. до графи́н.

Балабуха глянув на стіл: на столі не було графинчика з ромом (І. Нечуй-Левицький);

Біля столу сидять Кирпа і Музиченко, перед ними графинчик, дві чарки і шматочок хліба (М. Кропивницький);

Вона підсунула до Івана Кіндратовича графинчик з янтарною рідиною (Д. Ткач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графинчик — графи́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. графинчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до графин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графинчик — ГРАФИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до графи́н. Балабуха глянув на стіл, і на столі не було графинчика з ромом (Н.-Лев., III, 1956, 242); Вона підсунула до Івана Кіндратовича графинчик з янтарною рідиною (Ткач, Арена, 1960, 32). Словник української мови в 11 томах