графинчик
графи́нчик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до графин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- графинчик — графи́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- графинчик — ГРАФИ́НЧИК, а, ч. Зменш. до графи́н. Балабуха глянув на стіл: на столі не було графинчика з ромом (І. Нечуй-Левицький); Біля столу сидять Кирпа і Музиченко, перед ними графинчик, дві чарки і шматочок хліба (М. Словник української мови у 20 томах
- графинчик — ГРАФИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до графи́н. Балабуха глянув на стіл, і на столі не було графинчика з ромом (Н.-Лев., III, 1956, 242); Вона підсунула до Івана Кіндратовича графинчик з янтарною рідиною (Ткач, Арена, 1960, 32). Словник української мови в 11 томах