гребінь
гре́бінь
-беня, ч.
1》 Високий дерев'яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за ручного прядіння.
2》 Те саме, що гребінець 1).
3》 Довгастий зубчастий м'ясистий наріст на голові деяких птахів.
4》 Верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь (гори, стіни, насипу і т. ін.).
|| Вершина хвилі.
|| Верхнє ребро двосхилого даху; коньок.
5》 Вузька грядка землі, що нагортається плугом чи підгортальником.
6》 Верхній край (ребро) прикладу рушниці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови