гребінець
гребіне́ць
-нця, ч.
1》 Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски.
2》 Зменш.-пестл. до гребінь 3-5).
3》 мн. Рогові бахромки, які відростають до зими по краях пальців лап птахів родини куроподібних.
Великий тлумачний словник сучасної української мови