гризти
гри́зти
-зу, -зеш; мин. ч. гриз, -ла, -ло, недок., перех.
1》 Міцно здавлюючи зубами, роздрібнювати що-небудь тверде.
|| Кусати, здавлювати зубами.
2》 розм. Сильно жалити, кусати.
3》 перен., розм. Постійно надокучати причіпками, докорами, лайкою.
4》 перен. Мучити, непокоїти, хвилювати (про думки, почуття і т. д.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови