громадянин
громадя́нин
-а, ч.
1》 Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави.
Громадяни-нерезиденти — іноземні громадяни, особи без громадянства та громадяни держави, які постійно проживають за кордоном.
2》 Дорослий чоловік, а також форма звертання до нього.
3》 уроч. Той, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить Батьківщині.
4》 іст. Член громади (див. громада I 3)).
Великий тлумачний словник сучасної української мови