Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
грубіянити —
грубія́нити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
грубіянити —
Кривословити, давати волю язику, кривдити слонами, гарикати на кого.
Словник синонімів Караванського
грубіянити —
див. ганьбити
Словник синонімів Вусика
грубіянити —
ГРУБІЯ́НИТИ, ню, ниш, недок. Поводитися грубо; говорити грубощі. Нині зву його, запла́ти Домагаюсь по-доброму — Він мені ще грубіянить (Фр., X, 1954, 252); Він відповідав їй скупо, неохоче, часто грубіянив, незаслужено ображав (Шиян, Гроза.., 1956, 289).
Словник української мови в 11 томах