грудуватий

грудува́тий

-а, -е, розм.

Покритий грудою (див. груда I 2)). Грудувата дорога.

Значення в інших словниках

1. грудуватий — грудува́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. грудуватий — Грудува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. грудуватий — ГРУДУВА́ТИЙ, а, е, розм. Покритий грудою ( див. гру́да¹ 2). Грудувата дорога.  Словник української мови в 11 томах
4. грудуватий — Грудуватий, -а, -е 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).  Словник української мови Грінченка