ГРУДУВА́ТИЙ, а, е, розм. Покритий грудою ( див.гру́да¹ 2).
Грудувата дорога.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
грудуватий —
грудува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
грудуватий —
-а, -е, розм. Покритий грудою (див. груда I 2)). Грудувата дорога.
Великий тлумачний словник сучасної мови
грудуватий —
Грудува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
грудуватий —
Грудуватий, -а, -е 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Словник української мови Грінченка