1. Словник української мови в 11 томах

грудуватий

ГРУДУВА́ТИЙ, а, е, розм. Покритий грудою ( див. гру́да¹ 2).

Грудувата дорога.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудуватий — грудува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. грудуватий — -а, -е, розм. Покритий грудою (див. груда I 2)). Грудувата дорога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грудуватий — Грудува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. грудуватий — Грудуватий, -а, -е 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно). Словник української мови Грінченка